Історія школи

На початку ХХ століття по вулиці Володимирській, будинок 81 знаходилася приватна гімназія Левандовської. У 1920 році вона змінила статус на трудову школу № 67, а в подальшому отримала назву школа № 44. У 1934 році семирічну школу реорганізували в середню. Школа займала на той час всього два поверхи-третій та четвертий, а навчалося у ній - 350 учнів. Тому у 1935 році розпочалося будівництво нового приміщення школи по вулиці Жилянській, 46 за типовим проектом архітектора Ємануіла Коднера.

І вже в 1936 році школа відкрилася за новою адресою, де знаходиться і зараз. На той час школа нараховувала 33 класи і перший випуск учнів в новому приміщенні школи був у 1937 році. З перших днів роботи в школі склався дружній педагогічний колектив.

Школа працювала і під час Великої Вітчизняної війни. Вчителі та випускники школи воювали на фронтах та в підпіллі. Із довоєнних п'яти випусків школи загинуло більше тридцяти учнів школи. Відважно боролася проти німецьких загарбників учениця нашої школи Маркус Тетяна. Вона була учасницею бойової групи Київського підпілля. Брала активну участь в актах диверсій, особисто знищувала німецьких офіцерів та агентів гестапо. В 1942 році була заарештована та мученицьки загинула у застінках гестапо. Сьогодні школа вшановує ім'я Героя України Тетяни Маркус.

В повоєнні роки вчителі та учні доклали багато зусиль для відновлення зруйнованого Києва. До 1954 року школа була жіночою і в закладі навчалися 2000 дівчат. Майже до 1960 року школа працювала у три зміни (2 зміни – денна школа, 3 зміна – вечірня). Були знову побудовані майстерні, спортивна зала, переобладнана їдальня, бібліотека, створені перші учбові кабінети фізики та біології.

Колектив школи відзначався справжнім професіоналізмом. Майже всі вчителі, що працювали в школі,досконало володіли своїм предметом та методикою його викладання, сумлінно готувалися до уроків, захоплено вели позакласну роботу. Багато уваги приділялося підготовці та проведенню тематичних вечорів, вечорів художньої самодіяльності.Учениця Косенко Лариса згадує: «Про всіх вчителів ми найкращої думки, відчуваємо до них глибоку повагу. Я висловлюю не тільки свою думку, а думку багатьох моїх однокласників. Коли ми зустрічаємося один з одним, у нас завжди виникає загальне почуття гордості за свою школу і своїх вчителів».

З теплотою і вдячністю учні згадають своїх вчителів:вчителів початкових класів: Адаменко Р.А., Богуш О.Д., Гординську С.Б., Кольчинську Е.А., Ферину А.І., Кацеву В.С., Нечаєву Ф.І., Корнілову М.А., Горшеневу С.В., Маркову Г.Р., Шипуліну Р.В., Гайванюк Н.М. Шевченко К.І; вчителів математики: Дудченко Н.П., Радкіну А.П., Труфанову О.К., Зарайську Ф.П., Кулінич І.В., Зельцер М.Я., Векслер Д.Н., Колтонюк І.Є, Бессонікову Л.Д.;вчителів фізики: Поліновську І.М., Шустерман Є.Н., Целенчук А.А.;вчителів хімії: Кручакову З.А., Адамішину Н.М., Раковську Н.В.;вчителів російської мови та літератури: Семенович М.І., Камінську З.Г., Лихальську З.В., Олексієнко Т.І., Коробчук Р.А., Буханевич Н.А.; вчителів української мови та літератури: Тургіну А.Є., Стрельченко О.К., Дараган М.В., Борухович Л.В., Межибовську А.Н., Токарєву Л.О.;вчителів іноземної мови: Бадібелову Н.Н., Ритавську Н.З., Медведовську Н.Л., Бондарік С.Д., Тука Є.П., Ровінську Ж.А.;вчителів історії: Зарайську Р.П., Романську Н.Г., Руденко Б.І., Ледненську О.Д., Мирну В.С., Коваленко Н.В.;вчителів географії: Коропова Є.А., Тишко І.Г., Куниченко Є.А., Куц С.І., Хлякіна .А., Коропову Є.А. Ярош К.К.;вчителів фізичного виховання: Мошкова І.Є., Смирнова О.І., Андрющенко Л.А.;вчителів музики: Годзяцьку Т.Г., Локотько М.С., Наглю С.А.

Багато вчителів розпочали свою педагогічну діяльність в середній школі № 44 і працювали в ній все життя.

Вагомий внесок в розвиток школи внесли її керівники, які в різні роки докладали багато зусиль для формування педагогічного колективу та формуванню матеріально-технічної бази школи: Джолос, Пивко, Турчин А.Є., Войнаховська З.І. (1944-1945), Бердичевська С.Я. (1945-1948), Скаріна В.А. (1948-1952), Камінська З.Г. (1952-1955), Бірюк Іван Іпполітович (1955-1958), Коломійцев П.М. (1958-1961), Похольченко С.А. (1961-1964), Хлякіна Уляна Афанасіївна (1964-1971), Пономаренко Катерина Іллівна (1971-1979), Забродська Ніна Григорівна (1979-1983), Левченко Ольга Семенівна (1983-1988), Бідюк Іван Іванович (1988-2003)

Історія школи № 44 це ті довоєнні роки, коли школа будувалася силами вчителів та учнів. Пронизані болем і смутком роки Великої Вітчизняної, коли неможливо повернути тих кого знав і любив. Повоєнні роки, коли виснажені і напівголодні учениці школи № 44 відбудовували знищене війною місто. Подальше мирне життя – покращення матеріально-технічної бази закладу, стабільний колектив висококваліфікованих фахівців, слава про яких йшла містом, випускники які є гордістю школи - Герої України Тетяна Маркус, Володимир Поляченко. І на кожному етапі свого існування школа № 44 виглядала достойно. Історія школи – це і ми з Вами, наше сьогодення. На сучасному етапі, наші зусилля - зусилля педагогічного, учнівського та батьківського колективів спрямовані на те, щоб школа № 44 стала однією з кращих шкіл міста Києва.

Кiлькiсть переглядiв: 390

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.